Зоофобія: що це, причини і як позбутися

Зоофобія – (від латинського «зоо» — фобія, «фобія» — страх) боязнь тварин. Ця фобія об’єднує всі види тварин, а не виділяє одну. Існують свого роду уточнення – арахнофобія (боязнь павуків), айлурофобия (боязнь кішок), а зоофобія узагальнює всі панічні страхи перед тваринами.

Причини зоофобии

Причинами страху тварин можуть виступати різні чинники, які, як здавалося на перший погляд, зовсім не можуть призвести до розвитку фобії. Особливо чутливі діти до 4-х років. Саме в цьому віці сильний емоційний вплив залишається на все життя. На жаль, властивість фобії – залишатися в підсвідомості людини і нагадувати про себе при певних моментах, які супроводжуються сильним емоційним стресом або таким же набором відчуттів, які людина випробував, наприклад, в дитинстві.

Фобія розвивається при прямому контакті з твариною або при спостереженні страшної картини з боку. Найчастіше зоофобія з’являється у дітей, особливо у тих, хто ще тільки відкриває для себе цей світ відчуттів і фарб. Під час прогулянки малюкам все хочеться помацати, понюхати і навіть спробувати на смак. Багато дворові собаки бояться дітей і намагаються уникати дорослих, тому жест дружби з боку дитини може спровокувати агресію і гавкіт, який обов’язково налякає дитину своєю гучністю і несподіванкою. Теж саме може статися і з домашніми собаками. Кішки можуть подряпати, метелики налякати, бджоли і комарі налякати тим, що кусають і викликають неприємні відчуття. Світосприйняття дитини ще не сформована, тому будь-який різкий жест може спровокувати розвиток фобії, яка практично завжди залишається на все життя і може лише варіювати її прояв.

Також фобія може розвинутися, якщо дитина була свідком страшної ситуації, яка може відбутися як з його родичами, так і з абсолютно незнайомими людьми. Дані момент залишиться у пам’яті і буде завжди асоціюватися з тим або іншим тваринам. Якщо, наприклад, собака вкусила маму, то дитині складно довести, що вона не зробить теж саме з ним.

Зоофобія розвивається не тільки у дітей, але і у дорослих, але для них пусковим механізмом повинна бути сильна стресова ситуація і частіше пов’язана з ним самим. Доросла людина досить розумний, щоб зрозуміти, що тварину рідко заподіє шкоду без явної на те причини. Якщо ж страшний момент стався безпосередньо, то мозок на несвідомому рівні буде давати сигнал про небезпеку, що й спричинить за собою фобію.

Може з’являтися боязнь тварин, яких людина в реальному житті і не зустрічав. Наприклад, отруйні змії та павуки. Даний вид тварин і комах частіше зустрічається в країнах з жарким кліматом і лише зрідка в помірному кліматі. Фобія обґрунтовується тим, що укус отруйної змії або павука в більшості випадків веде за собою смерть. Це і лякає людей. Присутність акул або крокодилів у водоймах також змушує триматися ближче до берега, і при виході в море, озиратися. Навіть якщо шанс зустріти акулу в море мінімальна, присутність небезпеки вже впливає на підсвідомість людини і проявляється у вигляді характерних ознак. Ця фобія може зустрічатися досить часто.

Як проявляється зоофобія

Прояв зоофобии досить типово, але зустрічаються й унікальні випадки. У більшості варіантів поведінку людини можна описати як паніка. Деякі можуть встати в ступор, а інші можуть втекти. Почуття тривоги і небезпеки не покидає людину ще досить довго, навіть після спокійної зустрічі з об’єктом фобії. Клінічно ознаки фобії типові і відрізняються лише ступенем виразності. Обов’язково присутній прискорене серцебиття та дихання, підвищення артеріального тиску. На поверхні шкіри виступає холодний піт. В особливих випадках можливі судоми, запаморочення, непритомність.

Лікування зоофобии

Лікування зоофобии зводиться або до недопущення контактів і зустрічей з об’єктом фобії, або до налагодження взаємин.

В житті можна без особливих зусиль уникати зустрічей з досить рідкісними тваринами, які викликають почуття страху. При боязнь змій не варто ходити по болотах і рідше відвідувати озера, які знаходяться в безпосередній близькості до лісу, також не варто ходити в зоопарки, цирки і виїжджати в країни, де змії зустрічаються часто. Набагато складніше справа йде з собаками, кішками та комахами. Уникати зустрічей практично неможливо, тому слід або зменшити можливі контакти або налагодити взаємини.

Налагодження взаємовідносин можливо і без участі психологів і психотерапевтів. При боязні собак можна купити собі цуценя і виростити, або частіше бувати у друзів, у яких вона є. Так само справа йде з кішками.

Якщо самостійно не вдається впоратися з зоофобією, то варто вдатися до допомоги фахівців. Психологи і психотерапевти в залежності від вираженості страху індивідуально підберуть лікування. У більшості випадків призначаються заспокійливі препарати і антидепресанти, проводяться індивідуальні та групові заняття і тренінги, які допоможуть дізнатися причину фобії і при наступній зустрічі з твариною паніка не буде настільки вираженою. Крім того, психологи можуть ввести пацієнта в транс або в гіпноз і з допомогою навіювання дати певні установки, які не тільки допоможуть позбутися фобії, але і в подальшому прищепити любов.

В даний час, у світі, де навколо людини є небезпека не дивно розвиток всіляких фобій. Зоофобія – часто зустрічається боязнь тварин. Практично з такою ж частотою зустрічається клаустрофобія (страх замкнутого простору). Люди, які мають фобії, є такими ж членами суспільства, але лише їм в деяких випадках потрібна підтримка. Якщо чоловік не зміг самостійно перебороти свій страх, варто звернутися до психолога, щоб не зіпсувати своє життя різними заборонами.